Інформація до відома населення «Профілактика захворювань на сказ»
Інформація до відома населення
«Профілактика захворювань на сказ»
В останні роки в Україні значно погіршилася епізоотична ситуація зі сказу. Активні вогнища природного типу цієї особливо небезпечної інфекції практично існують на всій території України, більшість з яких реєструються в Чернігівській, Сумській, Донецькій, Полтавській, Харківській, Луганській, Тернопільській, Херсонській областях. За попередні роки зафіксовано поодинокі летальні випадки серед людей. Протягом останнього десятиріччя зросла реєстрація осередків сказу на всій території України. Джерелом інфекції для 60% осіб, які захворіли, послужили собаки, 10% – кішки, 3% – лисиці, 3 % – вовки та інші тварини.
Захворювання сказом є наслідком пізнього звертання покусаних осіб за медичною допомогою, порушення режиму щеплень або не завершення курсу імунізації. Частіше хворіють жителі сільських районів, більшість осіб з яких – чоловіки. Єдина можливість уникнути смерті – щеплення.
Збудник сказу – нейротропний вірус. Вражає всіх теплокровних тварин, тому перенощиком може бути люба тварина. У собак сказ протікає в вигляді буйної, протягом 6-11 днів, або тихої (атипової) форми – 2-4 дні. Людина заразитися сказом може тільки від хворої тварини. Від людини до людини вірус не передається. Найбільш небезпечними в якості перенощиків із диких тварин є лисиці та вовки (41,4%), єноти, шакали, борсуки, кажани; із домашніх – коти (21%) та собаки (15,3%), сільськогосподарські тварини (20,2%). Тварина стає заразною за 3-10 днів до прояву ознак хвороби (вірус знаходиться в слинних залозах). В момент контакту з твариною, ззовні, тварина може бути здоровою, але слина його вже заразна. Вірус сказу передається із слиною хворої тварини. Залишається заразною тварина протягом всього періоду захворювання.
Зараження людини відбувається при укусі чи заслиненні хворою на сказ твариною. Деякий час вірус знаходиться в місці проникнення (6-12 днів), потім рухаючись вздовж нервових волокон до спинного і головного мозку накопичується і розмножується в нейронах, визиваючи фатальний енцефаліт. Особливо небезпечні укуси в голову і кисті рук. Термін інкубаційного періоду та імовірність летального кінця залежить від місця укусу. При укусі в обличчя імовірність захворіти, а значить гарантованої смерті, складає 90%, при укусах в кисті рук – 63%, в нижні кінцівки – 23%. Чим краще інервується ділянка тіла, тим швидше вірус потрапляє в центральну нервову систему. Інкубаційний період — в середньому від 2 тижнів до 3 місяців, іноді до 1 року.
При укусах, подряпинах, заслиненні будь-якими тваринами людей, а також при ушкодженні шкіряних покривів і попаданні інфікованого матеріалу на слизові оболонки при розтині туш тварин, які загинули від сказу, потрібно терміново звернутись до лікувально-профілактичних закладів (травматологічних пунктів, а в разі їх відсутності — хірургічних кабінетів чи відділень). Лікувально-профілактичними закладами буде надана перша медична допомога, а також, у разі потреби, призначено курс лікувально-профілактичної імунізації проти сказу. Курс імунізації призначається згідно затвердженої схеми, відповідно до інструкцій по застосуванню імунобіологічного препарату, із урахуванням важкості укусів та характеру контакту з твариною, інформації про тварину. При небезпечній локалізації (обличчя, шия, кисті, пальці рук) показаний курс щеплень.
Після укусу необхідно встановити спостереження за твариною на протязі 10 днів, якщо у неї з’являться симптоми сказу, необхідно розпочати курс щеплень, навіть якщо тварина, що нападала, була щепленою проти сказу. Дикі тварини (лисиці, вовки та ін.) вважаються попередньо заражені сказом.
Щоб не заразитись сказом:
- Утримуйтесь від контактів з дикими та безпритульними тваринами.
- Виконуйте правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними. Доставляйте фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин, або їх трупи, в разі, якщо тварина загинула.
- Не вбивайте здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликайте ветеринарного лікаря.
- Не знімайте шкуру з диких тварин при їх знаходженні.
- У разі укусу домашньою твариною з’ясовуйте ім’я господаря та адресу. Це допоможе уникнути щеплень, так як за твариною можна встановити ветеринарний нагляд.
- Укушені рани, подряпини негайно промийте теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з милом, краї рани обробіть 700 спиртом чи 5% настоянкою йоду та накладіть стерильну пов’язку. Негайно зверніться за медичною допомогою до травматологічного пункту, що працює цілодобово, для проведення антирабічного щеплення чи серотерапії.
- При пошкодженні одягу, в який була одягнута людина під час укусу, одяг обробіть гарячою праскою, і тільки після цього його можна ремонтувати.
- Щорічно доставляйте на щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак.
Не легковажте своїм життям! Вчасно звертайтесь за медичною
допомогою!
