Водні питання в умовах воєнного стану
Водопостачання є центральною ланкою економічного та соціального розвитку: має життєво важливе значення для підтримки здоров’я, вирощування продуктів харчування, виробництва енергії, раціонального природокористування, економічного розвитку та створення нових робочих місць.
Сьогодні світ стоїть на порозі водної катастрофи. Близько 2 млрд. людей у світі позбавлені доступу до безпечної питної води. Більшість із них живе в уразливих регіонах світу, де часто відбуваються конфлікти як громадянські, так і військові. В умовах сучасних збройних конфліктів та військових операцій водні ресурси та споруди дедалі частіше стають мішенями нападів або самі використовуються як засоби ведення війни.
Дефіцит води особливо гостро відчувається на фоні швидкого демографічного зростання та кліматичних змін. До 2030 року 47% населення Землі відчуватиме гостру нестачу води. Вода вже найближчим часом може стати важливішою за нафту або газ. Попит на прісну воду, за оцінками Американського інституту населення (Population Institute), перевищує пропозицію на 17%.
На превеликий жаль це не обійшло стороною Україну. Питання водозабезпечення та водної безпеки стали вкрай актуальними в умовах збройного конфлікту з російським агресором.
За обсягами водних ресурсів, доступними для використання, Україна належить до малозабезпечених. За цим показником Україна перебуває на 111 місці серед 152 країн світу, а серед 20 європейських країн посідає 17 місце.
Клімат в Україні набуває тропічних ознак з тривалими бездощовими періодами, падінням рівня ґрунтових вод та масовим пересиханням дрібних річок та колодязів. За прогнозами вчених, протягом наступних 30 років слід очікувати на подальше зростання дефіциту прісної води, а після 2050 року Україна може навіть перейти до її імпорту.
Важливо відмітити, що найгірша ситуація у басейнах Південного Бугу та Дністра, де до кінця століття річковий стік може знизитися більш ніж на третину. Крім того, водний стік малих річок (зокрема в басейні Південного Бугу) теж поступово зменшується, а з середини XXI століття може зовсім припинитися. Таким чином наприкінці цього століття може сформуватися ситуація стійкого дефіциту водних ресурсів у південному регіоні нашої країни, що значно обмежить розвиток секторів економіки, які залежать від водних ресурсів та сільськогосподарського виробництва.
Але крім дефіциту водних ресурсів важливими чинниками є і їх якість та безпечність, що є основою питного водопостачання, яке в умовах військового стану стає особливо важливим, так як може бути використане як зброя. Саме тому органи місцевого самоврядування, балансоутримувачі та власники повинні відповідально відноситися до утримання об’єктів питного водопостачання, до безпечності та якості питної води, що споживається населенням.
Також однією з головних проблем в Україні, що суттєво впливає на стан водних ресурсів, є очистка стічних вод. На даний час значна кількість очисних споруд та мереж вийшли з ладу та належним чином не працюють, потребують капітального ремонту або повної заміни. Переважна кількість стічних вод скидається неочищеними, забруднюючи прісні води річок, багато з яких є джерелами питного водопостачання.
Безумовно, військові дії Росії погіршують ситуацію з водою в нашій країні, але всі водні загрози мають бути враховані відповідними органам влади та сформоване бачення щодо подолання її негативних наслідків.
Новоукраїнський відділ Головного Управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
